Каталог статей из сборников научных конференций и научных журналов- Основний зміст підготовки майбутніх вчителів початкової школи до використання мультиплікаційної педагогіки

О. С. Джафарова, кандидат педагогічних наук, старший викладач,

Кримський інженерно-педагогічный університет,

Сімферополь, Крим, Росія

Практична художньо-творча діяльність учителя початкових класів головним чином пов'язана з обігом до сучасних засобів, які впливають на становлення особистості, до них відносяться медіа засоби, комп'ютерні технології. Перед вчителем стоїть завдання формування медіакультури молодшого школяра, яке спрямоване не тільки на придбання знань, умінь і досвіду в спілкуванні з сучасними технічними засобами, а й на формування інформаційного світогляду людини, підготовки і адаптації до умов життя в інформаційному суспільстві.

Впровадження ідей анімації в навчально-виховний процес необхідно, тому, що засоби мультиплікації активізують творчий потенціал, звільнюють їх мислення, створюють простір для творчого самовираження. З урахуванням особливостей віку, спілкування за допомогою руху, слова, музики і образів відбувається у молодших школярів набагато легше, ніж звичне: словесне. Включення в освітній процес освоєння візуальної мови є важливою потребою сьогодення, тому його необхідно впроваджувати в програму навчання і майбутніх педагогів.

Вивченню питань медіаосвіти присвячені праці зарубіжних дослідників Д. Бааке, К. Безелгет, Н. Кирилова, Л. Мастерман, А. Федоров, С. Френе. Процес формування медіакультури в цілому, і молодших школярів зокрема, розглядали Л. Баженова, О. Баранова, О. Бондаренко, Л. Зазнобіна, В. Шарикова. Основи мультиплікаційної педагогіки закладені в роботі Ю. Красного, Л. Курдюкової.

Мета даної роботи полягає в розкритті змісту підготовці майбутніх вчителів початкових класів до використання мультиплікаційної педагогіки.

Як відомо, мультиплікація, в перекладі означає «множення, збільшення, зростання, розмноження», і є технічним прийомом створення ілюзії рухомих зображень, за допомогою послідовності нерухомих зображень (кадрів), що змінюють один одного з певною частотою. У той час як анімація – західна назва мультиплікації: вид кіномистецтва і його твір (мультфільм), а також відповідна технологія [1].

Мультиплікація в останній час переросла з чисто дозвільної та розважальної діяльності в навчальну та виховну. Підкреслюючи педагогічний потенціал мультиплікації, Ю. Красний визначає її цінність для педагогіки в універсальності мови, що дозволяє організувати всеосяжну систему комплексного навчання дітей різного віку [2, с. 4].

Унікальними особливостями мультиплікації як засобу комплексного виховання молодших школярів є: мультиплікація легко освоює матеріал і зміст з різних областей знання; в мультиплікації немає зразків, вона відображує всі явища життя; для мультиплікації життєвий матеріал є не тільки об'єктом освоєння, але і складовою частиною самої мови [2, с. 12].

Спираючись на сутність поняття педагогіка, можна сформулювати визначення мультиплікаційної педагогіки – це галузь педагогічної науки, предметом якої є вивчення мультиплікації як засобу художньо-творчого комплексного розвитку особистості, що вивчає особливості сприйняття, розуміння, оцінки анімаційних творів; а також збагачує творчий досвід в процесі самостійного створення мультфільмів.

Мультиплікаційна педагогіка охоплює багато сфер діяльності особистості, тому її завдання полягає у комплексному художньо-творчому розвитку дитини. Екран виступає як засіб залучення дитини до одночасної роботи зі словом, лінією, кольором, формою, рухом, звуком.

Обгрунтовуючи теоретичну і практичну значення використання мультиплікаційної педагогіки у структурі професійної підготовки вчителів початкових класів можна помітити, що саме вони якнайкраще сприяють реалізації ідеї формування творчого характеру педагогічної діяльності. Передумовами до цього є: по-перше, мультиплікаційна педагогіка надає студентам різноманітні, динамічні, гармонійні і виразні засоби, необхідні для втілення будь-якого художнього задуму; по-друге, мультиплікація цікава, близька і зрозуміло широкому колу людей, вона містить доступні засоби, необхідні як для сприйняття, так і для створення власного творчого продукту; по-третє, мова мультфільму видозмінюється з урахуванням інтересів і внутрішнього світу автора.

Спираючись на вищевикладене, необхідно розглянути взаємозв'язок теоретичного і практичного компонентів освіти студентів в контексті цілісної організації навчальної діяльності. На наш погляд, зміст професійної підготовки вчителів початкових класів в контексті розглянутого питання, можна умовно позначити три основні блоки, які відповідно визначають і конкретизують задачі.

Блок теоретичної підготовки містить інформаційні відомості про медіаосвіту та мультиплікаційну педагогіку. В рамках даного блоку здійснюється знайомство студентів з історією виникнення та розвитку мультиплікації, розглядається її вплив на підвищення рівня всебічного розвитку особистості, художньої освіти особистості, виявляються і аналізуються особливості створення художніх творів, створюваних професійними мультиплікаторами.

Блок методичної підготовки містить методичні прийоми і рекомендації по використанню наявних знань і умінь при здійсненні роботи по художньо-естетичному вихованню молодших школярів засобами мультиплікаційної педагогіки. Необхідно оволодіння технологіями організації сприятливого психологічного клімату і системи внутрішніх мотивацій для занять мультиплікацією в творчих групах; діагностики загального розвитку молодших школярів; управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів, включаючи практичне орієнтування на самостійне творчість в сфері аудіовізуальних мистецтв; самоаналіз результатів навчання [3]. У змісті даного блоку також розглядалися особливості застосування окремих методичних прийомів, спрямованих на активізацію художньої діяльності учнів, спонуканню їх до творчого процесу.

Блок художньо-практичної підготовки містить ряд практичних творчих завдань і рекомендацій, спрямованих на оволодіння студентами певними художніми вміннями та навичками, необхідними в створенні мультфільмів, підбору мультиплікаційного матеріалу. У структурі даного блоку розглядалася сукупність способів і прийомів художньо-творчої діяльності, розвивалися художньо-графічні уміння із залученням технічних засобів, здатності до втілення творчого замислу. Студенти проходять всі етапи створення мультфільму: написання сценарію мультфільму (розробляється сама ідея (сюжет) мультфільму, важливо якомога докладніше передати дії героїв в кожній окремій сцені); розробка персонажів (комплект графічних зображень, що включають візуальний образ героя мультфільму); розкадровка (малювання основних сцен мультфільму); створення мультфільму; монтаж; презентація (задоволеність результатами).

Такім чином, мультиплікаційна педагогіка є однією важливих складових процесу художньо-естетичного виховання молодших школярів, а тому її потенційні можливості повинні реалізовуватися у всіх видах навчальної, самостійної і позаурочної діяльності майбутніх вчителів початкових класів, і відповідає сучасним вимогам до системи освіти.

Библиографический список

1.  Баженова Л. M. Искусство экрана в художественно-творческом развитии детей. Методическое пособие. Программы. Тематическое планирование. ФГОС. 1 – 4 классы. / Л. M. Баженова. – М.: Русское слово. – 2011. – 176 с.

2.  Красный Ю.Е. Мультфильм руками детей / Юрий Ешуанович Красный, Лина Ивановна Курдюкова. – М.: Просвещение, 1990. – 176 с.

Бондаренко Е.А. Технологии в сфере медиакультуры. Методическое пособие. М., 2001. / Е.А. Бондаренко // [Электронный ресурс] Страница доступа:  http://www.mediaeducation.ru/pub/bondarenko_2/default.htm